Догляд за грунтом у саду

Автор: admin · 11.02.2012

Одним із важливих заходів посилення росту, розвитку, вступу дерев у плодоношення, підвищення врожайності та якості плодів є догляд за грунтом.
У молодих садах (до 4 — 5 років) треба утримувати грунт по всій ширині міжрядь у рихлому і чистому від бур’янів стані.
У більшості садів є можливість для проведення зрошення кожної ділянки. Це дає змогу вирощувати в міжряддях молодих дерев городні культури, суницю, квіти. Але з часом, з 5 — б року, краще засіяти міжряддя низькорослою газонною травою, залишивши незайнятою смугу в 0,5 — 0,7 м з кожного боку штамбу, а овочі й суницю вирощувати на спеціально відведених грядках. Висівання трави в міжряддях сприяє поліпшенню якості плодів (вони сильніше забарвлюються, краще зберігаються взимку тощо).
Основною метою догляду за грунтом є утримання його з ранньої весни і до початку вересня в розпушеному і без бур’янів стані. Це досягається знищенням грунтової кірки після дощу або поливу та бур’янів у міру іх появи.
Кожне рихлення грунту найкраще суміщати з внесенням добрив, роблячи це в такій послідовності. Спочатку розсівають добрива, а вже потім рихлять грунт. Глибина рихлення має чимале значення: при дуже глибокому — пошкоджуються корені, при надто мілкому — їм не вистачає повітря. Взагалі ж треба рихлити не менш як на 8 — 12 см. Якщо грунт з якихось причин дуже ущільнився, то його рихлять перекопуванням. Але щорічно перекопувати приштамбові смуги недоцільно не тільки в садах, які ростуть на сипучих пісках, а й на природно окультурених грунтах. У перших можна взагалі відмовитися від цього прийому (крім часу внесення твою), в других — робити його садовими пилами один раз на З — 5 років на глибину до 18 — 20 см.

Розпушування, перекопка та висадка саджанців

Перекопування приурочують, як правило, до внесення органічних добрив. Якщо ж ново викликане іншими потребами, то верхній шар грунту при перекопуванні треба переміщувати вниз, щоб і розсіяні міндобрива попадали в глибші горизонти.

Удобрення саду

Удобрення молодого саду

Ріст і плодоношення дерев, ягідних кущів та інших рослин супроводжується винесенням з грунту різних поживних речовин. Компенсують їх добривами. Кажуть, що землю обманути не можна: чим вищий зібрано врожай, чим більше забрано з грунту поживних речовин, тим більше треба дати їй добрив.
Якщо перед посадкою дерев у ями внесено рекомендовані норми органічних і мінеральних добрив, то в перші 3 — 4 роки вносити їх ще й поверхнево не потрібно: передпосадкові запаси поживних речовин забезпечать добрий ріст молодого деревця і кущів, сповна підготують їх до плодоношення.
При удобренні молодих та плодоносних садів у перших посилюють ріст вегетативної маси (скелета дерева, гілок, листя), у других — забезпечують регулярне і повноцінне утворення репродуктивних органів, плодів. Посилення росту досягається внесенням азоту, плодоношення — фосфору і калію. Тому в молодих садах весною та на початку літа вносять головним чином азотні добрива, в плодоносних у першій половині вегетаційного періоду — азотні, в другій — фосфорно-калійні.
Перше поверхневе підживлення молодих садів можна почати з третього-четвертого року, розсіваючи добрива ранньою весною перед першим розпушуванням грунту з розрахунку 6 — 9 г поживної речовини на квадратний метр при штамбової смуги. Фізичну вагу (норму) конкретного добрива вираховують за процентним вмістом у ньому необхідного елемента (поживної речовини). Так, аміачна селітра містить у собі 34 — 35 % азоту, а синтетична речовина (карбамід) — 46 %. Отже, склавши рівняння (пропорцію), встановлюємо, що 6 — 9 г поживного азоту може забезпечити 18 — 27 г аміачної селітри, або 15 — 20 г карбаміду.

Друге підживлення саду

Друге підживлення азотом роблять зразу після цвітіння, тобто через 35 — 40 днів після першого, а ще через 25 — 30 днів (після фізіологічного осипання зав’язі) азот вносять втрете, збільшуючи на 15 — 20 % кожного разу попередню норму добрива.
Ширина приштамбової смуги зумовлюється розмірами коренів. При округлій формі дерева його коренева система до 10 — 15-річного віку за розмірами приблизно однакова з надземною частиною. В старіших садах корені виходять далеко за межі крон. Те саме можна сказати і про площинно-кронові сади. Тому й тут ширину пристовбурної смуги визначають за параметрами сферично. кронових дерев: у три-, чотирирічних — 2, 2,5 м, у десяти-, дванадцятирічних — добрива вносять по всьому міжряддю, розширюючи поступово смугу щороку на 0,5 м.
Починаючи з четвертого-п’ятого року (а точніше — з часу першого хорошого врожаю), і в молодих садах вносять повне мінеральне добриво: азот, фосфор, калій.
При зрошенні норми добрив підвищуються, бо при достатку вологи рослина може більше споживати поживних речовин. Тому в дощове літо вносять підвищені дози добрив. Поліпшується засвоюваність останніх і регулярним рихленням міжрядь, оскільки розсіяні добрива, потрапляючи у вологі шари грунту, швидше розчиняються і вбираються рослинами.
Як показує практика, внесення мінеральних добрив розсіванням найбільш доцільне для садоводів-любителів, бо при цьому найменше допускається помилок. Однак досвідчені аматори успішно застосовують удобрення саду в щілини, зроблені лопатами, ломами чи іншими засобами, а також розводячи добрива у воді. При таких способах вони швидко потрапляють у глибші горизонти і дають швидший ефект.
Відчутні результати одержують у садах від внесення органічних добрив, навіть одноразового через 3 — 5 років по 5 — 8 кг на квадратний метр удобрюваної площі. У садах, розміщених на сипучих пісках, внесення гною, компостів, торфу краще здійснювати в канавки, зроблені кільцем навколо засипаної навезеним грунтом ями. Глибина канавки — 35 — 45 см. На її дно висипають 60 — 70 % передбаченої на всю площу дози добрив і перемішують з піском. Решту добрив перемішують з верхнім грунтом і закривають цією сумішшю канавки.
Майже повсюдно в таких садах є можливість вносити пташиний послід, досить ефективне і швидкодіюче добриво. Висушений і перемелений він добре зберігається в поліетиленових та паперових мішках і може бути використаний у найбільш потрібний період (наприклад, після цвітіння дерев для утримання рясної зав’язі). На кожні 10 кв. м удобрюваної площі вносять 1 — 1,5 кг порошку пташиного посліду, рівномірно розсіваючи його по площі або, розвівши в 2 — 3 відрах води, поливають таку саму площу. Зазначимо, що швидкість дії посліду подібна до дії мінеральних добрив, а тому чітке дотримання норм (доз) внесення є обов’язковим.

Посадка 3-4 літніх саджанців

Застосування добрив у садах та ягідниках е одним з високоефективних засобів підвищення родючості грунту, прискорення росту і збільшення врожайності насаджень. Поліпшуючи умови живлення рослин, добрива сприяють кращому їх розвитку, підвищують стійкість проти несприятливих умов. Але кожне добриво потрібно вносити згідно з рекомендованою технологією, дозою, часом.